Стан бізнес-аналізу в Україні (2020). Частина друга: Виявлення та аналіз вимог

У 2020 році Денис Гобов (Art of Business Analysis, DataArt) та Інна Гученко (DataArt) за підтримки DataArt і Українського відділення IIBA провели опитування на тему «Дослідження стану бізнес-аналізу в Україні». Ми публікуємо другу частину дослідження "Виявлення та аналіз вимог".

(Перша частина: Портрет бізнес-аналітика) Техніики виявлення вимог

Серед технік виявлення вимог на перших місцях знаходяться інтерв’ю та аналіз документів. Із невеликим відривом від них йдуть аналіз інтерфейсів, мозковий штурм, прототипування та аналіз бізнес-процесів. При аналізі залежностей між контекстом проекту та використанням технік був виявлений ряд статистично значущих закономірностей. Наприклад, аналіз документів частіше використовується в аутсорсингових компаніях, а аналіз бізнес-процесів — у не-ІТ компаніях. Інші закономірності ви можете знайти у статті.

Техніики специфікування та моделювання вимог

Найбільш популярними техніками специфікування та моделювання вимог очікувано виявились Історії користувача — User story (79 %) та Сценарії використання — Use Case (65 %). Лише 13 % респондентів не використовують жодну з двох найпопулярніших технік специфікування вимог

Високою популярністю також користується техніка «грубого» прототипування (54 %). Серед технік моделювання практично врівень йдуть Діаграми діяльности — Activity DIagram та Моделі бізнес-процесів — Business Process Model (54 % та 52 % відповідно).



Зміст бізнес-аналітичних документів

Яку інформацію учасники опитування вносять до своїх документів? До першої п’ятірки увійшли: функціональні вимоги, бізнес-вимоги, глосарій, нефункціональні вимоги та вимоги до інтерфейсів. На жаль, у більшості проектів бізнес-аналітики не проводять аналіз зисків і витрат (8 %), а також рідко фіксують метрики успіху проекту/продукту (15 %).


Нефункціональні вимоги

Про нефункціональні вимоги багато говорять, часто запитують на співбесідах та не так часто виявляють і документують на практиці. Найчастіше фіксують вимоги щодо юзабіліті (є підозра, що тут, імовірніше, йдеться про вимоги до користувацького інтерфейсу). На другому і третьому місці — вимоги з безпеки та продуктивності.



Використання шаблонів

50 % учасників відповіли, що при документуванні вимог використовують шаблони документів/артефактів, розроблені та затверджені у компанії. Це може свідчити про те, що компанії намагаються стандартизувати та підвищити зрілість процесів роботи з вимогами. Близько 37 % респондентів не використовують шаблони. Варто зазначити, що використання шаблонів є одним зі способів підвищення якості вимог (у першу чергу вони забезпечують повноту).



Расписание тренингов от Art of Business Analysis Новости и статьи по бизнес-анализу - https://t.me/artofba