Майже будь-який проект починається з діскавері фази. Зазвичай, вона передує фазі розробки, але буває і таке, що йде у паралель. Довжина фази, її цілі, залучені спеціалісти і результати дуже різняться від проекту до проекту. Ми всі звикли що є певна високорівнева методологія діскавері фази, але кожен раз адаптуємо її до конкретного проекту, керуючись його специфікою, наявними обмеженнями і припущеннями.
Нижче я хотіла б поділитись спостереженнями з власного досвіду щодо аспектів, на які слід звертати увагу при плануванні і проведенні діскавері для проектів з медичної галузі.
Слід зазначити, що термін “медична галузь” в данному випадку є дуже широким поняттям. Тому, для початку дамо йому визначення. Під медичними проектами ми розуміємо будь-які проекти, метою яких є створення рішення для працівників медичної галузі, та/або для споживачів медичних послуг, інформації, або товарів.
Отже, на що звертати увагу, якщо ваш проект підпадає під опис вище?
Регуляційні політики та правила. Одне з найважливіших питань, на які потрібно відповісти, це - чи є ваше рішення медичним продуктом? Для цього, треба розуміти географію реалізації рішення, з’ясувати, яка саме організація відповідає за визначення і сертифікацію медичного продукту, вивчити відповідну документацію.
Якщо виявляється, що ви маєте справу з медичним продуктом, вам потрібно одразу планувати всю проектну документацію (починаючи з діскавері фази!) і майбутній реліз-план згідно з вимогами відповідної організації.
Тут є декілька потенційних підводних каменів:
Може виявитись, що клієнт не вважав запланований продукт за медичний і не розраховував на додаткові витрати. А їх чимало – консультант з регуляційних питань, додатковий час на створення детальної документації, численні активності з поданням на сертифікацію тощо. Крім того, може виявитись, що бажані дедлайни виходу на ринок нереалістичні саме через складний і довготривалий процес сертифікації.
Ситуацію може ускладнювати потреба виходити на більше ніж один географічний ринок. Може виявитись, що потрібно отримувати дві сертифікації у двох різних установах, або в одній країні ваш продукт вважається медичним однієї категорії, а в другій країні відноситься до іншої категорії. Це все накладає різні вимоги на процес роботи над документацією і, звісно, до кінцевого набору документів.
Слід пам’ятати, що регуляції дуже тонка і складна річ. Іноді наявність однієї невеличкої функціональності робить продукт медичним. А прибравши її ви позбуваєтесь необхідності думати про всі ці процеси. Не рідкість, коли на діскавері вирішують поступитись деякою функціональністю задля економії часу на регулятивних процесах і швидкому виходу першої версії продукту на ринок. Авжеж, якщо все це не суперечить глобальним бізнес цілям.
Зберігання та передача даних. Звичайно, є певні вимоги до роботи з персональними даними, але коли ми говоримо про персональні медичні дані (PHI – Personal health information), то маємо на увазі додаткові вимоги. Якщо, наприклад, клієнт каже, що можна поступитись функціональністю зберігання якихось медичних документів у системі з відповідними ролями, а замість того відправляти документи звичайною поштою від лікаря пацієнтові і навпаки, то слід згадати про PHI і вимоги до них.
Іноді, здається, проста функціональність, скажімо фотографування рецепту лікаря пацієнтом на власний телефон може призвести до гарячих дебатів саме з точки зору PHI. От уявіть, ви фотографуєте рецепт через медичний застосунок на вашому телефоні, щоб той автоматично відправив його вашій страховій компанії. Застосунок відправляє фото, але не встигає його вчасно видалити з телефону і воно потрапляє у ваше хмарне сховище, без вашого відома. Чи це не суперечить вимогам про PHI? Для Німеччини (а це реальний приклад), як виявилось, суперечить.
Специфіка задач бізнес-аналітика. Працюючи з медичними проектами, ми стикаємось як з обмеженнями, так і з перевагами порівняно з іншими сферами.
Для підготовки до інтерв’ю з лікарями потрібно кожного разу вивчати нові терміни. Лікарі, зазвичай, дуже зайняті, і краще вивчити все що можна з відкритих джерел, перш ніж ставити питання. Окрім того, вони спілкуються власною “лікарською” мовою, і прийшовши непідготовленим ви ризикуєте витратити весь час інтерв’ю лише на з’ясовування термінів.
Якщо є потреба залучати реальних пацієнтів для вивчення бізнес процесів або для валідації ідей, не можна забувати про етичну сторону питання. Дуже часто найкращім рішенням є проінструктувати медичного працівника, до якого пацієнти звикли, щоб він/вона зібрали для вас інформацію.
Без SME (Subject matter expert) не обійтись. Ви можете вивчити терміни, загальновідому інформацію і навіть пройти якісь теоретичні курси. Проте медична сфера неймовірно різноманітна з величезною кількістю напрямків, які різняться від країни до країни. А отже, налагодьте відносини з SME і нехай вони стануть вашим джерелом знань на всю фазу діскавері.
Чим більше емпатії ви виявляєте, тим краще результати вашої роботи. Медична сфера це про людей і для людей. Вивчаючи потреби пацієнтів і лікарів, створюйте персони, розповідайте про їх шлях, про те як створюваний вашою командою продукт має допомогти. Це все посилює емпатію, а отже і рівень залучення команди у робочий процес.
Фокус проектів у медичній галузі майже завжди на бажанні допомогти, покращити і полегшити комусь життя. Тому, прибуток, який є метою будь-яких інвестицій, в нашому випадку можна вважати похідною. Фокусуючись на кінцевому споживачеві і застосовуючи емпатію щоб краще його зрозуміти, можна створити дійсно потрібний ринку продукт.