Зміст
Вступ
Цей час настає у кожного - відмітка #opentowork у LinkedIn, розсилання резюме компаніям, пости на Djinni тощо. Для мене зазвичай це певний стрес, відчуття невідомості, невпевненості, яке одразу проходить після отримання омріяного (чи хоча б першого цікавого) офферу.
Тут я поділюся порадами та фактами, які я помітив зі свого досвіду пошуку роботи бізнес-аналітика та оцінки кандидатів на 70+ проведених мною інтерв’ю. Сподіваюсь, що вони допоможуть підвищити ваші шанси отримати таку бажану для вас позицію незалежно від обставин на ринку, кількості вакансій тощо.
Перед тим як почати шукати роботу
Подумайте про те, що ви хочете отримати від нової позиції, компанії? Що має бути так само? Що має бути краще? Роботодавці шукають кандидатів. Кандидати – роботодавців.
Я бував у різних ситуаціях: в якісь моменти я міг собі дозволити не працювати якийсь час, частіше – мені потрібно було терміново знайти робоче місце, але у обох випадках завжди краще, коли ви не просто думаєте про гроші, заробіток, а знаходите роботу/компанію/позицію, від якої плануєте отримувати задоволення, де вам комфортно працювати й розвиватися.
Щодо страхів – відносьтеся до пошуку роботи як до певного персонального змагання і виклику запакувати свої реальні знання та вміння й показати їх найкращим чином, а не як до необхідності, щоб вас якомога швидше взяв хто-небудь куди-небудь. Також не прив’язуйтесь та не ідеалізуйте якусь одну компанію – добре там, де шукають і чекають таких як ви, а не там, куди всі хочуть і мріють.
Управління вакансіями
Коли вам за тиждень написали/відповіли десятки рекрутерів з різних компаній, то 80%+ з них вам просто не підходять - далеко не всі рекрутери вчитуються у резюме і відписуються вам – просто тому, що чим більше потенційних кандидатів вони знайдуть, тим більший у них буде вибір дати комусь оффер і скоріше закрити позицію. Добрі новини у тому, що чим більше потенційних вакансій та пропозицій у вас, тим ширший у вас вибір. І, маючи різноманіття пропозицій «обговорити вакансію», усвідомлюйте, що:
далеко не всі домени чи проекти вам будуть цікаві,
далеко не всі компанії викликатимуть у вас симпатію,
далеко не всюди ви підходите за навичками, досвідом тощо.
Щоб це проаналізувати, вам достатньо глянути опис вакансії, сайт компанії, її LinkedIn, LinkedIn її співробітників і зрозуміти, який ваш потенційний роботодавець, чим живе. Ваша задача на цьому етапі знайомства – швидко відібрати 20% (а може і менше) вакансій, які вам реально цікаві, подобаються, підходять. Це не означає, що іншим 80% треба просто відмовити, просто це визначатиме пріоритети ваших зусиль щодо різних компаній.
Після визначення пріоритетів скоріше за все у вас буде наступний розподіл:
Частка (%) вакансій, які вам взагалі не підходять - прощаємося, бажаємо гарного дня.
Частка вакансій, які в цілому ОК - ви можете проходити співбесіди, робити тестові завдання. У разі, якщо ви провалите завдання чи співбесіду, ви як мінімум отримаєте цінний досвід їх проходження і зможете використати його для схожих вакансій у майбутньому, то ж не варто засмучуватися. Ви вже спілкуєтеся з новими людьми, перебуваєте у стресовому середовищі, отже стаєте сильнішими, більш готовими до інших вакансій з загальної вибірки.
Частка вакансій, які є для вас наразі стратегічно важливими – вони максимально вам підходять за вашими критеріями і тут ви маєте докласти максимум зусиль. Гадаю, що це не може бути більше 2-3 компаній, які ви зможете глибоко опрацьовувати водночас.
У своєму досвіді я заводив excel-таблицю, де були наступні критерії оцінки таких вакансій:
компанія,
статус просування по вакансії (наприклад, «інтерв'ю», «ДЗ», «тех інтерв'ю», «фінальне інтерв'ю», «чекаю відповідь» тощо),
колонки-критерії (релевантність вакансії до вашого досвіду, стабільність компанії, відповідність вашим очікуванням тощо).
Маючи та оновлюючи ці дані, вам буде легше керувати великою кількістю вакансій, застосовувати ранжування за різними факторами, пріоритезацію (так, ви можете робити бізнес-аналіз навіть у процесі самого пошуку роботи).
Максимум зусиль
Отже, що таке «максимум зусиль» для компаній з пункту 3.
Мова йде про перевершення очікувань вашого пріоритетного роботодавця. Представникам роботодавця дуже болить, коли кандидат не відповідає очікуванням на інтерв'ю чи виконання ДЗ, певне полегшення та сподівання на кандидатів, які на певних етапах їм відповідають. Натомість вам потрібно створити «wow-ефект»; потрібно, щоб на всіх етапах ви випереджали своїх конкурентів. Наголошу ще раз, що сам опис вакансії може вам дати багато – особливо, якщо його писав не рекрутер, а ваш колега-аналітик чи хоча б менеджер проєкту – адже ви вже зможете знати, на чому та коли зробити наголос та показати себе, що ви ідеально підходите їм.
Ви можете зробити окрему версію резюме під таку пріоритетну вакансію або персоналізувати супровідний лист, щоб сказати «так, мені цікаво у вас працювати, у мене є відповідні навички та досвід, а саме «досвід 1», «досвід 2»…». Уявіть: людина читає ваше резюме, там багато всього, вона може читати його по діагоналі, але її фокус швидко зміститься і змусить читати більш завзято, якщо вона побачить, щось не загальне, а відповідне тому, що вона шукає серед десятків або сотень резюме кандидатів. Це стосується і вашого досвіду, про який ви будете згадувати на інтерв'ю, і виконання домашніх завдань. Все це має ідеально гармоніювати і показувати ваш ентузіазм до пріоритетних компаній.
Домашні завдання
Домашні завдання від роботодавців дуже різняться по об’єму, змісту, вимогам до виконання, часу виконання. Тим не менш, я вбачаю загальні рекомендації:
Промовляйте час на виконання та дедлайн. Перше вам дасть розуміння наскільки може (має) бути об’ємним домашнє завдання з точки зору його автора.
Зробіть основне – те, що вимагається в першу чергу. Якщо потрібно написати список питань для аналізу – напишіть список питань. Вимагається зробити BPMN діаграму – зробіть саме її. «Wow-ефект» можна досягнути додатковим аналізом та артефактами, але неможливо без виконання запитуваних початково вимог завдання.
Використовуйте нотації правильно, уникайте орфографічних помилок, вичитуйте. Домашні завдання дають вам час і очікується, що ви у тому числі інвестуєте його на демонстрацію довершеності та професіоналізму.
Також працюйте з легкістю читання вашої відповіді. Як і у повсякденній роботі з вимогами, від вас вимагається баланс інформативності та стислості. Уникайте абревіатур або давайте їм тлумачення.
До теми пріоритетних вакансій: якщо ви хочете отримати роботу у конкретній компанії і ви розумієте, що у вас є на це шанси – максимізуйте ці шанси: додайте ще артефакт-два, коректних, відповідно доповнюючих один одний. Цим вразите роботодавця, це – гра на перевершення очікувань.
Ніяких ChatGPT чи Google Bard – навпаки покажіть те, що ви є ціннішими за штучний інтелект (ШІ). Ви можете закинути завдання з домашки у ChatGPT на самих ранніх етапах, використати щось для натхнення, мозкового штурму, але у більшості щодо його рішення вам точно варто сказати собі «так я не буду робити, я зроблю набагато краще, продуманіше і так як це було б на реальному проєкті». Відповіді згенеровані ШІ легко кидаються в очі, а також є сервіси по типу GPT Zero, які за мить перевірять, чи текст відповіді був згенерований машиною.
Технічне інтерв’ю для бізнес-аналітика
Гарне технічне інтерв'ю має наступні складові:
Підготовка. Для онлайн-формату: увімкнути камеру, перевірити звук, відео, краще бути з ноутбука чи комп'ютера (якщо знадобиться щось показати, виконати якесь тестове завдання онлайн). На оффлайн інтерв’ю я вже роки 4 не бував, але пам’ятаю, як і при будь-якій зустрічі, у ситуаціях вашої фізичної присутності ще роль відіграють подих, запах, додаткова увага мові жестів (рукостискання, поза, положення рук тощо). В обох випадках: не запізнюйтеся, дізнайтеся про вимоги по дресс-коду, освіжить зачіску – виглядайте впевнено.
Попрактикуйте відповіді на питання по інтерв’ю. На щастя, в Україні вже є повно інформації на тему прикладів питань, просто киньте у пошуковик запит «Приклади питань інтерв'ю бізнес-аналітика». Колись я у період пошуку просто сидів і виписував на папері такі питання та потенційні відповіді на них.
Будьте готові на практиці показувати свої навички та знання, вказані у резюме, адже це лакмусовий папірець кандидата. Якщо він не може відповісти по тому, що у нього написано у навичках, виконуваній роботі у попередніх компаніях, знаннях з курсів, то чи можна йому довіряти?
Будьте готові переходити на англійську або іншу іноземну у компаніях, що працюють на експорт. Це може бути як окрема співбесіда з викладачем, так і живе спілкування з колегою на технічному інтерв’ю. Знання мови – це критична навичка для професіонала, який часто 50% часу має проводити у спілкуванні з іноземними замовниками, колегами.
Будьте готові відповідати на незвичні заплутані питання – давайте собі подумати, не забувайте, що стресостійкість, позитивне мислення та здатність вирішувати проблеми вірогідно і є те, що від вас очікують.
Будьте готові впевнено відповідати на питання «навіщо вам ця позиція у нашій компанії?», «за що ви любите свою роботу?», «що б ви могли покращити у своїй роботі?», «що ви очікуєте від нової роботи?» – усвідомлення цього завжди вітається, а не усвідомивши, ви скоріше за все відповісте шаблонно і це відчується з іншої сторони, як байдужість до вакансії, роботи тощо.
Завдання на інтерв'ю – саме складне, коли вам потрібно щось виявити, написати, намалювати, презентувати онлайн. Будьте готові до цього, перед початком швидко проаналізуйте завдання. Важливо виконати саме суть завдання, а за час, що лишився, можна попрацювати над додатковими деталями та наведення «краси». Враховуючи час на виконання, складіть в голові план: якщо це модель, то з чого ви почнете і чим закінчите? Якщо є питання, то чи варто починати з відповідей чи потрібно спочатку зробити щось інше? І починайте виконувати.
Розвивайте навички презентації. Самопрезентація – це потужний інструмент, який робить вас більш впевненим у очах інших. Навіть інтро-питання «розкажіть про себе», «розкажіть про свій досвід» - це часто не про те, що ваше резюме ніхто не читав, а про те, як ви подаєте себе, як поводите себе під час комунікації з іншими (що критично для бізнес-аналітиків).
Будь-те лаконічні у відповідях. Дуже багато кандидатів, починають розказувати про все на світі, намагатися вводити співрозмовників у контекст своєї компанії, проєкту, хоча питання звучить як конкретний уявний кейс чи питання як, наприклад, має проходити виявлення вимог чи чому важлива декомпозиція на проєкті. Відповідь має бути достатньо релевантною і короткою: «1…», «2…», «3…».
Будьте здатні сказати «я не знаю» чи «я це не використовував» – це буде краще, ніж спробувати щось сказати навмання чи, ще гірше, щось типу «я чув про це, але воно мені і не треба в роботі». З іншого боку, бувають об’єктивно складні питання, на які мало хто відповідає. В такому випадку це і не буде для вас великим мінусом + дасть шанс відповісти на інші питання, у яких ви зможете проявити свою компетенцію.
Показуйте зацікавленість, ентузіазм, кивайте, не відволікайтеся, показуйте свою відкритість при спілкуванні на інтерв’ю. Запитуйте про компанію, про ваш потенційний проект, менеджмент, офіс бізнес-аналізу тощо.
Ще один привід вивчити компанію, вакансію, типи проектів та застосованих технологій - це знайти та проаналізувати ключових осіб. Використовуючи ці знання, можна створювати для її співробітників, з якими ви будете мати справу певну «атмосферу» того, що ви вже є її частиною. Нехай вони відчують, що говорять не з кандидатом, а з колегою. Я не пишу тут про фамільярність, а про відповідність процесам, термінології, очікуванням щодо навичок та досвіду і навіть корпоративній культурі - те, що може схилити погляд та думку інтерв’юерів до вас.
Якщо інтерв’ю пройшло важко
Враховуйте помилки, виявляйте зони покращення ваших знань та практичних навичок на інтерв’ю, що пройшли важко, коли ви чогось не знали, не були впевнені у правоті своїх відповідей. З кожним неідеальним інтерв’ю ви можете бути готові до більших викликів – нових інтерв’ю зі схожим рівнем складності або до роботи в компанії, що вас інтерв’ювала і таки вирішила взяти. З іншої сторони, аналізуйте негативні враження – можливо є якісь негативні сигнали для того, щоб не працювати у цій компанії.
Відмова
Відмови бувають і будуть. Тіште себе: якщо роботодавець не вибрав вас, то було б гірше якби вибрав. Це як у серйозних особистих стосунках – якщо ви берете партнера не з бажаних, то ризик того, що все закінчиться погано чи ви перестанете отримувати радість у стосунках з часом дуже високий. Якщо ви не є бажаним, ідеальним кандидатом в очах компанії, то навіщо вам продовжувати відчувати таке ставлення до себе і надалі? Обов'язково збирайте зворотній зв’язок від роботодавців і аналізуйте його. Це дозволить вам знайти і розвинути ті речі, яких вам наразі не вистачило.
Що ще можна робити?
LinkedIn – це самий потужний інструмент як для пошуку роботи, так і скринінгу кандидатів. Ваш профіль – ваше публічне резюме. Тому підтримуйте його актуальність, синхронізуйте разом з резюме, що ви надсилаєте. Є ще практики по підйому вашого профілю у пошуках кандидатів, але – це - окрема наука, варта окремої статті.
Нетворкінг. Будьте активним членом спільноти бізнес-аналітиків – це підвищує вашу видимість, дає вам нові знайомства з колегами у різних компаніях, у тому числі у тих, де б ви хотіли колись би працювати. Робіть внесок у спільноти через пости у соціальних мережах або приймайте участь чи навіть проводьте презентації на професійних зустрічах та конференціях. Це вам нічого не гарантує і не відміняє всіх пунктів вище, але дає певні шанси попасти, пройти інтерв’ю десь легше через рекомендацію та побудовану вами репутацію, що ви заробите в очах колег.
Відвідуйте курси, проходьте воркшопи, готуйтеся та отримуйте сертифікації. Це все підсилить ваше резюме. Але й готуйтеся до того, що вас можуть перевірити знання отримані по курсам чи по сертифікації на співбесіді. І велике розчарування, сумніви настають, коли кандидат не відповідає за те, що він вказували про себе. То ж навчайтеся чемно)
«Art of BA» для мене – це водночас і нові знання, шлях до сертифікацій і класна спільнота – активні люди, які прагнуть розвиватися, з якими цікаво, до яких завжди можна звернутися за порадою або і самим бути чимось корисним. Сподіваюся, що і ця стаття стане вам у нагоді.
Розклад тренінгів від Art of Business Analysis Новини та статті по бізнес-аналізу - https://t.me/artofba