top of page

Розвиток бізнес-аналізу як професії

Вступ


Все, що ми знаємо зараз, все, що ми маємо зараз, все, чим ми користуємося зараз не було таким завжди. І це наче зрозуміло без слів, бо розвиток - це невід’ємне від живого. Тож очевидно, що й будь-яка професія теж зараз не така, якою була навіть 5 років тому. І Бізнес-аналіз не виключення, і більш того, яскравий приклад стрімкого зросту.

Хотілося б для початку згадати етапи розвитку праці.



Десь дуже давно, коли люди жили у печерах відокремлено від інших, виникали такі звичайні активності, як полювання, виробництво одягу та взуття, і іншу. Тоді всім приходилося робити все. Кожен мав вміти створити собі взуття зі шкіри, наприклад. Тож був такий етап “Виживання”.



Далі люди починали об'єднуватися в племена і серед багатьох членів племені знаходилися ті, хтось мав більший хист до певних активностей, хто отримував кращі результати. Пам'ятаємо це як первинний розподіл праці. Трохи згодом це зростає в ремесло, наприклад, взуттєве ремесло.


Ще за деякий час з'являються видатні творці, чиї роботи виразно роблять прорив у галузі, додають революційно новий погляд і подих. Як наслідок, з'являються школи, напрямки, певні правила досягнення таких нових і високих результатів. З'являються “кращі практики”.



Однак, з ростом людства зростав й попит, тож окремі майстри та ремісники не могли його задовольнити. На щастя, настав час науково-технічної революції, час масового виробництва. А що потрібно, щоб масово виготовляти? Так, процеси й стандарти.



Тут здається, що це найвища точка розвитку будь-якого діла або професії. Але ні, в масі треба відокремлюватися, мати щось унікальне, щоб залучати покупця. В прикладі з виготовленням взуття, пішов новий виток, коли один з виробників залучив ортопедів до проєктування. Тобто, залучив науку, став виробляти використовуючи наукові знання та відкриття.



Ми бачимо, що розвиток ніколи не зупиняється. І це прекрасно.

Хочу додати декілька прикладів. Військова справа виросла у військову науку і викладається в університетах. Менеджмент нині має міжнародні стандарти (MSS) і перетворюється в науку. Бухгалтерський облік викладається в рамках таких міжнародних стандартів як IFRS (International Financial Reporting Standards) та GAAP (generally accepted accounting principles).


Щодо Бізнес-аналізу


Тепер спробуємо застосувати це до Бізнес-аналізу і подивитися, як розвивається наша люба професія.


Почнемо с першого етапу, коли немає окремої людини та всі роблять все, тобто коли немає відокремленої ролі Бізнес-аналітика. На мій погляд, цей етап є пройдений, хоч такі компанії та команди ще є. Але вони завжди будуть мати своє місце по причинах, що я згадаю нижче, і це зовсім не спростовує, що розвиток триває і рушає далі.


Перейдемо до Стадії ремесла. На цьому етапі визнається, що певна людина робить певну активність краще, і концентрація однієї людини на одному дає вищу ефективність. Водночас дії робляться ще інтуїтивно і в умовах малої кількості ресурсів для навчання. Ця стадія також здається мені пройденою, хоча такий сценарій не виключається з життя.


Стадія Майстрів і Гуру почалася давно і квітне зараз (звісно, це давно не 100 років, як то було з іншими професіями). Багато Бізнес-аналітиків діляться своїм успішним досвідом і висновками. Починаючи з К. Вігерса і його “Software Requirements”, А. Коберна і його “Writing Effective Use Cases” до багатьох-багатьох інших. Якщо ви спробуєте пошукати на Амазоні книжки з Бізнес-аналізу, ви в тому твердо переконаєтеся.


В той самий час, ми є свідками перших стандартів, які виникають з практики та далі працюють на практиці. Мене це дуже надихає!


Для мене на першому місці Стандарти Канадського IIBA, які викладені в BABOK - Business Analysis body of knowledge.



Ще з відомих маємо німецькі IREB - Requirements Engineering Fundamentals: A Study Guide for the Certified Professional for Requirements Engineering Exam - Foundation Level / IREB compliant.




Також Британія запроваджує свої засади професії у BSC - “Business Analysis” by Debra Paul, James Cadle, Malcolm Eva, Craig Rollason, Jonathan Hunsley and “Business Analyst Careers in business analysis” by Adrian Reed.




Тож Стадія стандартизації почалася, триває і з нами тепер назавжди.

Чи дійшов Бізнес-аналіз до Наукової стадії у своєму розвитку? Авжеж! Я бачу, як багато авторів використовують і спираються у своїх роботах на науково стверджені факти. Наукові підходи використовуються у різних складових Бізнес-аналізу, які само по собі існували до появи нашої професії. Це комунікація, це мистецтво слухати, це прийняття рішень, це маркетинг і дослідження ринку і ще чимало суміжних дисциплін. Також, є і наукові дослідження самого Бізнес-аналізу і технік, і тут найяскравіший і найближчий до нас приклад: Денис Гобов, хто є амбасадором BABOK в Україні, хто напряму розвиває саме науковий напрямок.


На мою думку, це все відкрито і наочно демонструє нам напрямок і швидкість розвитку нашої професії. Це змінює правила гри й інколи надихає, а іноді змушує бізнес-аналітиків рушати вперед і розвиватися також, щоб не відстати.


На щастя, вчитися і розвиватися зараз набагато легше, ніж ті ж 10 років тому. Інтернет повний книжок, статей, курсів, блогів, подкастів. На будь-яку тему, на будь-яку навичку, на будь-який гаманець. Бізнес-аналітику не доведеться робити перші або подальші кроки самому, все є. Тільки треба прийняти рішення.


Що таке стандарти і що вони несуть нам


Розглянув те, які стандарти зараз маємо в професії, хочеться трохи ближче дотикнутися до цієї теми. Я сертифікований CBAP, тож всі мої думки далі грунтуються на IIBA стандартах.


Як зазвичай, спочатку заглянемо в значення слова.

Відповідно до Cambridge Dictionary, стандарти - це рівень якості або шаблон, або модель, яка є загальновизнаною.

Відповідно до Collins Dictionary, стандарти - це рівень якості або досягнення, які вважаються прийнятними.

З цих двох тлумачень розуміємо, що стандарти - це про якість і досягнення.

Я постійно чую і бачу дискусії, чи варто читати, вчити, працювати зі стандартами. І я можу розповісти, що це для мене.


Отже:

1. Стандарти, які з'явилися в рамках нашої професії, це не суха теорія, це звід досвіду безлічі практиків, які виросли без теорії та захотіли структурувати знання і полегшити життя наступним поколінням. Міф, що теорія немає зв'язку з практикою, виходить з радянських часів, коли одна теорія викладалася в університетах десятиліттями й не оновлювалася практичними аспектами, бо в держави не було зацікавленості в тому. Це не ситуація Бізнес-аналізу, який є дуже молодим та розвивається ентузіазмом Бізнес-аналітиків практиків. Ви можете собі уявити хіміка, фізика, лікаря теоретика без практики, який працює тільки на теорією? Так, не багато, але можливо. Це будуть представники вчителів шкіл або викладачів в вищих закладах. Ви можете уявити теоретика Бізнес-аналітика, якій ніколи не практикував? Мені то складно зробити. Отож, сподіваюся цей міф залишиться міфом.

2. IIBA постійно слідкує за розвитком і регулярно оновлює свої видання і створює нові. Тобто це ще раз підтверджує, що це живий, практичний інститут.

3. Коли ви працюєте за своїм підходом, це дуже круто. Але в ньому враховується тільки ваш досвід, тільки ваш набір технік. Тобто ви обмежуєте свій професіоналізм і свій проєкт. Стандарти розширюють горизонт, бо базуються на досвіді великої кількості професіоналів, безлічі кейсів і дають структуру.

4. Коли ви потрапляєте в новий домен, в нову команду, або до нового клієнту, змінюється контекст. Для кожного проєкту треба створювати або підбирати нові підходи й техніки. Зазвичай це займає час і призводить до сумних помилок. Спираючись на стандарти, ви маєте розуміння як діяти і як пристосовуватися швидко до будь-яких умов. Тому що ви маєте гайдлайн, ви маєте базу, ви маєте фундамент, поверх якого легко можна надбудувати те, що підходить саме тут. Ви не гаєте час і не створюєте велосипед, ви створюєте космоліт, бо база вже містить купу велосипедів))

5. Маючи у своїй практиці певну кількість технік, ви можете застрягти, коли зіткнетесь з ситуацією, яку ці техніки не покривають. Різноманітність проблем і потреб, які треба вирішити для клієнта вимагає володіння різноманітними техніками та вміння швидко обирати оптимальні. Вміння поєднувати їх. Вміння створювати на базі наявних нові. Вміння жонглювати ними швидко та ефективно. Стандарти пропонують вам широкий спектр технік. Особливо якщо ви зацікавитеся не тільки останньою версією BABOK).

6. Часом деяка інформація зі стандартів ставала для мене відкриттям, чимось таким: “Це ж так очевидно! Чому я сама це не бачила!”. Я знайшла активності, задачі, техніки, які я ніколи не робила, і які додали ефективності не тільки мені, а й команді та проєкту в цілому.

7. Часом було і навпаки, я читала про речі, які я знала, але вважала їх не вартими уваги та часу, думала, то нічого не дасть, а забере тільки час. BABOK показав мені їх з іншого боку, що поєднуючи їх з іншими практиками, отримуєш силу і результат як від комплексу заходів.

8. Також, стандарти допомагають адвокатувати деякі активності Бізнес-аналітика, які вважаються тратою часу іншими ролями у команді. Пояснюють, в чому їх сила, чому треба це робити і які негативні наслідки можуть бути, якщо пропустити їх.

9. Стандарти роблять навчання легше зі сторони студенту через те, що ви можете знайти все в одному місці. Тому що там ви отримуєте відповідь навіщо. Тому що ви маєте структуру. Порівняйте момент, коли все те саме ви отримуєте з різних джерел, не пов'язане одне з одним, а іноді й суперечливе один одному. Скільки часу та зусиль треба, щоб це все поєднати в загальну картинку?

10. З іншого боку, стандарти роблять навчання легше і зі сторони того, хто вчить, допомагає освоїти, складає або проводить курси.

11. На підставі стандартів легко побудувати систему рівнів і зросту Бізнес-аналітиків від початківця до професіонала.


Так багато сказавши про переваги стандартів і саме BABOK, заохочуючи інших знайомитися з ним, я хочу водночас зазначити, що я не маю жодної думки знецінювати роботу Бізнес-аналітика не на підставі стандартів.

Ми всі працюємо в різних компаніях, в різних командах і на різних проєктах. Тут немає чорного чи білого, доброго чи поганого, професійного чи ні. Це питання потреби та ефективності саме тут і зараз.


Іншими словами, якщо ми кажемо про команди, які працюють в межах Стадії виживання з причин бюджету, з причин “все тільки починається”, де одна людина виконує багато ролей, і де ці команди знаходяться всередині бізнесу, тобто працюють на внутрішніх клієнтів, то та глибина і широта, яку дає BABOK буде дійсно забирати час і ніхто це не оцінить. Там інші запити.


Коли команда росте, переростає в окремий департамент, там може з'являтися окрема роль, але ще немає потреби “масового” виробництва, немає потреби того рівня якості. Хоча можливо вже на цьому етапі використовувати деякі частини та аспекти стандартів, брати необхідне, буде дуже допоміжним.


Але в умовах коли компанія є професійним постачальником послуг Бізнес-аналізу, коли бізнес, процеси клієнта є далекими та незнайомими, тут виникає потреба аналізувати, пізнавати та будувати якість глибше. Тут виникає і потреба і доцільність в підвищенні результатів від запровадження стандартів.


На цьому я закінчую своє слово. Дякую, що були зі мною цей час. Сподіваюся, щонайменше, мої думки щось підсвітять, а щонайбільше, вмотивують таки відкривати BABOK або інші джерела і розвиватися разом із професією.


Comments


bottom of page